ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В ДЕРЖАВНОМУ ЗАКЛАДІ «НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ МЕДИЧНИЙ РЕБІЛІТАЦІЙНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ
ЦЕНТР МОЗ УКРАЇНИ»
Виповнилося 30 років, як наука в Україні пішла у «вільне» плавання. За цей час
спостерігаються негативні тенденції у становленні та розвитку фундаментальної та
прикладної науки у різних галузях.
Так, у 1991 році сукупні витрати на наукові дослідження і розробки становили
2,4% ВВП (що відповідало рівню найбільш інноваційних економік світу!), у 2020
році скоротилося - до 0,6% ВВП, що становить лише одну шосту від передбаченого
законодавством України рівня (1,7% ВВП). Державне фінансування науки в Україні
відповідає приблизно бюджету одного солідного західного університету. Державні
витрати на одного науковця в Україні в 18 разів менше, ніж у Бразилії, у 34 рази
- ніж у Південній Кореї, у 70 разів менше, ніж у США. Не випадково молодь масово
залишає і науку, і Україну. Кількість дослідників в Україні в розрахунку на душу
населення стала в три рази нижчою, ніж у середньому по країнах ЄС. Для
порівняння: кількість дослідників на один мільйон жителів у США сьогодні
становить 4231, у Німеччині - 4363, в Ізраїлі - 8255, в Україні - 1026.
Розвиток вітчизняної науки стримує олігархічна система влади і периферійний
характер «капіталізму для своїх», побудованого в Україні. Соціально-політичні
бар'єри на шляху розвитку науки, підкреслювали нерозуміння владою її вирішальної
ролі у розвитку сучасного суспільства і, як наслідок, негативне ставлення
держави до науки і культивування такого ставлення в суспільстві. Серед
інституційних перешкод були зазначені, насамперед, недоліки в організації та
управлінні наукою, неготовність наукових установ до роботи в умовах ринку,
відсутність адекватних критеріїв оцінки наукової діяльності.
Найголовніші соціокультурні бар'єри наступні:
– дефіцит кваліфікованих кадрів;
– нерозвиненість сучасної культури наукової діяльності;
– девальвація соціального капіталу науки, що вказує на різке зниження престижу
професії вченого за останні роки;
– погане знання англійської мови і недостатнє використання новітніх
інформаційних технологій.
– старіння кадрів;
– труднощі в залученні талановитої молоді в науку через відсутність необхідних
умов та фінансування;
– слабка інтеграція української науки у світову.
Через проведення бойових дій, які тривають, починаючи з 2014 року, істотна
частина території регіону була окупована та на теперішній час залишається
непідконтрольною українській владі. Це також обумовило втрату більшої частини
наукового та інноваційного потенціалу, який зосереджувався переважно в
адміністративному центрі – м. Донецьк, який на теперішній час перебуває під
контролем незаконних збройних формувань. Загалом, у 2020 році (у порівнянні з
2013 роком) кількість організацій, які виконують наукові дослідження та розробки,
зменшилась на 46 одиниць, або у 3,7 рази, і склала 17 організацій.
Наслідком цього стало скорочення питомої ваги наукових установ регіону у
загальній кількості установ в цілому по Україні (з 5,5% у 2013 році до 1,8% у
2020 році). Кількість працівників, задіяних у виконання науково-дослідних робіт,
у порівнянні з 2013 роком зменшилася більше, ніж у 42 рази, або на 9,3 тис. осіб.
Так, у 2020 році у виконанні науково- дослідних робіт в області були задіяні 226
осіб (у тому числі 158 дослідників, 42 техніки, 26 осіб допоміжного персоналу),
що на 12 осіб, або на 5,0% менше, ніж за відповідний період 2017 року. У
виконанні наукових досліджень і розробок у Донецькій області у 2020 році були
задіяні 25 докторів наук, 40 докторів філософії (кандидатів наук), 140 магістрів
(спеціалістів).
Але незважаючи на соціально-політичні зміни в суспільстві з 1991 року і по
теперішній час, у Донецькій області активно працює ДЗ «Науково-практичний
медичний реабілітаційно- діагностичний центр МОЗ України». Одним з основних
напрямів діяльності закладу, відповідно до статуту закладу, є проведення
наукових досліджень, розробка ефективних методів діагностики, лікування та
клінічної реабілітації хворих.
Основними напрямками наукових досліджень Центру є:
– розробка діагностичного комплексу оцінки посттравматичних стресових та
тривожних розладів, зумовлених соціально-стресовими чинниками;
– розробка діагностичного комплексу оцінки особливостей емоційно-вольової сфери
у дітей у зоні проведення антитерористичної операції;
– розробка діагностичного комплексу психофізіологічної оцінки надійності
професійної діяльності водіїв;
– розробка психодіагностичного комплексу оцінки готовності до професійної
діяльності працівників в системі «людина-людина»;
– розробка підходів до оцінки ефективності медико-психологічної допомоги;
– створення медичної інформаційної системи реабілітаційного закладу;
– розробка технології медико-психологічної реабілітації та соціальної абілітації
дітей, які зазнали психологічного насилля;
– розробка системи реабілітації медико-психологічного спрямування особам в
умовах інформаційно-психологічної війни;
– теоретико-методологічні основи державного регулювання та практики
інформаційної безпеки в умовах турбулентності: політичні, юридичні, економічні,
соціальні й психологічні проблеми;
– теоретико-методологічні засади державного регулювання медико-психологічної
реабілітації та абілітації».
Науково-практична діяльність центру активно проводиться у наступних напрямках:
– науково-дослідна робота;
– підготовка та захист дисертаційних робіт;
– інформаційне забезпечення наукової продукції;
– проведення та участь у наукових форумах.
Протягом 2010-2019 років у закладі виконувались 6 бюджетних науково-дослідних робіт:
1. «Розробка безпечних методик кріоекстремальної терапії в клінічній практиці» (термін
виконання – 2011-2013рр., номер держреєстрації – 0111U005113).
2. «Розробка діагностичного комплексу психофізіологічної оцінки надійності
професійної діяльності водіїв» (термін виконання – 2012-2014 рр., номер
держреєстрації 0112U001376).
3. «Розробка методики комплексного лікування пограничних психічних розладів із
застосуванням загальної повітряної кріотерапії» (термін виконання –
2014-2015рр., номер держреєстрації – 0114U001445).
4. «Діагностика, лікування та реабілітація посттравматичних стресових та
тривожних розладів, зумовлених соціально-стресовими чинниками, у населення в
зоні проведення антитерористичної операції» (термін виконання – 2015-2017 рр.)
5. «Розробка системи медико-психологічної допомоги дітям та підліткам, що
перебувають у зоні проведення антитерористичної операції» (термін виконання –
2016-2018 рр.).
6. «Тривога та пов’язані психічні і соматичні розлади у населення в зоні
проведення антитерористичної операції» (термін виконання – 2018-2020 рр., але в
зв’язку з достроковим закриттям фінансування у 2019 році (згідно з рішенням МОЗ
України, лист від 11.03.2019№221-30/6263) дослідження було припинено).
Лікарі та середній медичний персонал закладу також були задіяні у 9 науково-дослідних роботах, що виконувались за ініціативною тематикою закладу:
1. «Розробка засобів психологічного супроводу професійної діяльності працівників
зі шкідливими та стресовими умовами праці» (термін виконання – 2011-2013рр.).
2. «Медико-психологічна реабілітація постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС» (термін
виконання – 2011-2013рр.).
3. «Розробка методів діагностики, лікування та реабілітації функціональних та
психосоматичних розладів» (термін виконання – 2011-2013рр.).
4. «Розробка та впровадження засобів інформатизації закладів охорони здоров’я» (термін
виконання – 2011-2013рр.).
5. «Розробка психодіагностичного комплексу оцінки готовності до професійної
діяльності працівників в системі «людина-людина»» (термін виконання –
2014-2016рр).
6. «Розробка підходів до оцінки ефективності медико-психологічної допомоги» (термін
виконання – 2014-2016рр.).
7. «Створення медичної інформаційної системи реабілітаційного закладу» (термін
виконання – 2014-2016рр.).
8. «Кріотерапія у комплексній реабілітації осіб із постстресовими розладами в
зоні проведення антитерористичної операції», № держреєстрації - 0117U002742,
термін виконання – 2017-2019 рр.
9. «Медико-психологічний контроль водіїв швидкої медичної допомоги», №
держреєстрації - 0117U002743, термін виконання – 2017-2019 рр.
ДЗ«НПМ РДЦ МОЗ України» активно співпрацює з науковими установами України та зарубіжжя у рамках договорів про науково-технічне співробітництво з:
– Національною медичною академією післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка;
– Українською інженерно-педагогічною академією;
– Харківською медичною академією післядипломної освіти;
– Інститутом кріобіології та кріомедицини НАН України;
– Донецьким національним медичним університетом;
– Харківським національним педагогічним університетом ім. Г. Сковороди;
– Східноєвропейським національним університетом ім. Лесі Українки;
– Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка;
– ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України";
– Університетом ім. Яна Кохановського (Республіка Польща);
– Інститутом тепло- та масообміну ім. А.В. Ликова НАН Білорусі;
– Донбаським державним педагогічним університетом;
– ДУ "Інститутом медицини праці АМН України";
– Інститутом психології ім. С. Костюка НАПН України.
У ДЗ «НПМ РДЦ МОЗ України» виконано і захищено 2 докторські дисертації і 6
кандидатських:
– 1995р. Панченко О.А. дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня доктора
медичних наук «Реабілітація психічних розладів в учасників ліквідації наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС у віддаленому періоді»;
– 2020р. Панченко О.А. дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня доктора
з державного управління «Державне управління інформаційною безпекою в епоху
турбулентності»;
– 2009р. Панченко Л.В. - дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук «Психодіагностика професійної адаптації технічного
персоналу в умовах хімічного виробництва»;
– 2010р. Радченко С.М. дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук «Психофізіологічна оцінка осіб із різною ефективністю
церебральної гемодинаміки»;
– 2011р. Оніщенко В.О. дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук «Оцінка ультранизькотемпературних впливів на
психофізіологічний стан організму людини»;
– 2011р. Юринок Н.В. дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук «Ефективність комплексного лікування дітей, які часто хворіють,
групи ризику з туберкульозу в умовах реабілітаційного центру»;
– 2013 Тетюра С.М. дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук «Оцінка функціонального стану серцево-судинної та дихальної
системи в осіб похилого віку при екстремальному кріотерапевтичному впливі»;
– 2017р. Кабанцева О.В. дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук «Психодіагностика надійності професійної діяльності
водіїв пасажирського автотранспорту».
Співробітниками закладу у 2009-2021 роках випущена науково-технічна продукція:
монографії; галузеві нововведення; інформаційні листи; методичні рекомендації;
патенти; статті; тези.
Незважаючи на сучасний соціально-економічний стан в Україні в теперішній час в
Державному закладі «Науково-практичний медичний реабілітаційно- діагностичному
центрі виконуються дві державні прикладні теми, що фінансуються за рахунок
державного бюджету та дві ініціативні прикладні теми: розробка технології
медико-психологічної реабілітації та соціальної абілітації дітей, які зазнали
психологічного насилля. Термін виконання 2020-2022 рр., № держреєстрації ˗
0120U101301; розробка системи реабілітації медико-психологічного спрямування
особам в умовах інформаційно-психологічної війни. Термін виконання 2020- 2022 рр.,
№ держреєстрації ˗ 0120U101304.
Прикладні НДР, що виконуються за ініціативною тематикою:
- Теоретико-методологічні основи державного регулювання та практики
інформаційної безпеки в умовах турбулентності: політичні, юридичні, економічні,
соціальні й психологічні проблеми. Термін виконання 2020-2021 рр., №
держреєстрації ˗ 0120U100582.
- Теоретико-методологічні засади державного регулювання медико-психологічної
реабілітації та абілітації» Термін виконання 2020-2022 рр., № держреєстрації ˗
0120U100628.
Таким чином, ефективно виконувати свої суспільні функції наука може
тільки за умови достатнього фінансування й активної підтримки з боку як держави,
так і громадянського суспільства. У цьому контексті перспективи розвитку науки в
Україні багато в чому залежать не тільки від здатності науковців працювати на
високому професійному рівні, їх подальшої інтеграції в міжнародну наукову
спільноту, а й від активної і принципової позиції самих учених щодо захисту
інтересів вітчизняної науки й українського народу. Тільки об'єднуючи зусилля у
цьому напрямі, можна сподіватися на позитивні зміни в розвитку і наукової сфери,
і українського суспільства в цілому.
